
Я прихильник наступної категоризації корапоративних спільнот:
Поняття Community of Practice (CoP) запропонованою когнітивним антропологом Жаном Лаве та теоретиком освіти Етьєном Венгером у книзі “Ситуативне навчання” ще у 1991 року. Решту понять сформувалося з часом як похідні і логічні, але теж орієнтовно в 90х. Також таку категоризацію підтримує Річард Міллінгтон: https://www.feverbee.com/different-types-of-communities/.
Community of Interest — спільнота всіх, хто має спільні інтереси. Основна ознака: мати спільну активність, робити її разом. Це може бути спортивний клуб бігунів вашої компанії, чи розмовний клуб польської мови. Також, сюди відноситься організована і згуртована на певній платформі група людей, яка займається певним видом спорту.
Основою, ядром такої групи можуть бути самі гравці, корпоративна команда.
Community of Practice — спільнота людей, які об’єднані практикою, які мають спільний домен (наприклад, вони всі є проектними менеджерами), основна мета — здобувати практичні навики разом, розвиваючись як професіонали і одиниці спільноти. Це не обов'язково навчання через тренінги чи курси, але й обмін досвідом на спільній платформі, тощо. В цьому їм може допомогти функційний офіс (наприклад, Project Management Office) як центр експертизи і компетенції. Дуже часто саме CoP буває гібридною в компаніях, і змішується з Community of Place. Приклад: локальна спільнота DevOps в Києві.
Community of Place — локальна спільнота, присвячена окремій локації. Ознака за якою вона об'єднується — географічна. Щоденно в компанії генерується велика кількість контенту, який може бути корисним обмеженій групі людей. Наприклад, за ознакою їхнього місцерозташування. На правду, work from home значно розмив межі певної локації, але все одно, є умови, домовленості і “плюшки”, що доступні тільки людям, які географічно знаходяться в межах одного міста.